***

Я не Тебе зустріну завтра зранку

І не Тобі напишу СМС.

Ти не поставиш нове фото на заставку.

Одна надія - те, що чуєш Ти з небес.

 

Не скажеш Ти, що все мені наснилось,

Що ніч пройшла, а з нею правди біль.

І тільки спогади у серці залишились,

Що зігрівають і розїдають рани, ніби сіль.

 

Я новий день свій починаю не з молитви,

Бо в ній я не знаходжу спокій длля душі.

А з думки, що не перестане гріти

Що ми зустрінемось у іношому житті

 

Стих посвящён памяти моего одноклассника Стельмаха Александра. Вечная и светлая ему память.