Мокрий сніг

Мокрий сніг, важкий ще й дуже,

Навкруги січе байдуже,

Хоч Новий рік у дорозі

І ялинка - на порозі

 

Так земля від нього мокне,

Що природа зразу мовкне,

Ніби криє світ дрімота,

З цільністю німого гнота

 

Геть погода не зимова

І тим паче, не казкова,

Десь сховались екіпажі,

Загадкові персонажі…

 

І вся свита морозцева,

Що з святковістю,- взірцева,

Лише дощові скрізь стражі,-

Й ті принишклі у бліндажі

 

Тільки промінь ясний зиркне

І освітить все, що гіркне,-

Впевненість,- тут справжня змова,

Бо не йде зима чудова

 

На простори ті безмежні

Та на води безбережні,

Щоб земля не голосила,

Треба кріпкий дух та сила

 

Трьох коней з надійним возом,

Вітрюган де дме з морозом

Завірюхи ті завзяті,

Сніговіями багаті…

 

Що без хизування, слави

Швидко розпочнуть всі справи,

Та вкладуть свої гатунки

У солодкі подарунки

02.12.2016р.