Ісусу

Любов Шевчук

Ісусу

 

Нам говорили, що немає Бога ,

Духовність руйнували, як церкви.

До Господа веде одна дорога,

А стежок безліч, по якій іти?

 

Беру я хрестик в трепетні долоні,

На нім святий і чистий Божий лик.

І як колись, знов вісить на іконі,

Червоним й чорним вишитий рушник.

 

Відроджені церкви – то Бога храми,

Виблискують на сонці куполи.

Охороняють світлими ночами

Нас Ангели – від Господа посли.

 

Нас до молитви закликають дзвони,

Любов’ю переповнені серця.

І дивляться з старинної ікони

Ісуса очі – чисті озерця.