Під священним сонцем Едему

Під священним сонцем Едему шаленіють у гронах вина.

На траві, ніби сльози янголів, гіркувато-солодка роса.

Ходить осінь із повним келихом – в ньому бродить чорнява ожина.

У дощів виноградний присмак і заплетена в коси лоза.

 

Наче хто видихає на землю пурпурово-мідні тумани –

вони всіх огортають багрянцем і п’янять молодим вином.

Вже сумують за літом клени, вже парчу дістають платани.

Пахне ранок вагітним гроном і смарагдовим тархуном…