У сподіванні
Поросла річка очеретом,
Як брід мого життя,
Покрили хмари те наметом
Щасливе майбуття
Осторонь швидко грім та злива,
Потік шалених бід,-
Вода минула той,- бурхлива,-
Мій чемний родовід
Зорепад зрання вже щоднини,
Летить ген у світа,
Зусиллями, де сяйво лине,
Омріяні літа…
У небеснім – рідні, всі друзі,
Самотність вже гуде
Як вітер-буревій у лузі,-
Розмову так веде
Але з ким,- досі невідомо,
Пустеля скрізь одна
Та спека ще, вагома втома
Мандрує вихідна
Недарма палкість у коханні,
Де дім, садиба, тин,
Та з вірою у сподіванні
Безмежний часоплин…
24.11.2016р.
