зимова ніч

десь на зламі прийдешнього дня і тутешньої ночі
доки місяць горбато ще висить між чорних перин
доки сплять усі люди, і той, хто по ранку їх будить
доки ніч чадним газом сочиться у дім із шпарин

підійди до вікна і розгледь у буденності диво
наче терра інкогніта раптом спливла між дворів
і засніжені вулиці світлом поманять звабливо
мов сновида, вдягнешся і хутко стрибнеш у їх вир

і гулятимеш так аж до рання по старих кварталах
по трамвайних шляхах, доки ті спорожніли на ніч
як останній вагон стукотить серед тиші по шпалах
пробіжишся бруківкою вправно змітаючи сніг

є щось в правду містичне у мареві зимної ночі
потаємний обряд омолодження для душі
серед лямп п'яно-жовтих натхнення осяює очі
і те світло ще довго палатиме в глибині