По мокрым окнам дождь стучит вовсю...

По мокрым окнам дождь стучит вовсю,

Аллеям тихим не дает согреться,

А я тебе пишу... Опять пишу...

По букве вынимаю я из сердца...

 

А знаешь, если все стихи сложить,

То б устелили сотни километров,

А знаешь... Тяжело на свете жить,

Листая ночью в памяти моменты...

----------------------------------------—

Iз сутiнкiв осiннiх чую крик,

Лелеки вже маршрут важкий долають,

А в мене досi сльози з пiд повiк,

Зрадливо i пiдступно виступають.

 

На мокрих вiкнах осiнь промине,

Не залишивши навiдь i назгадку...

Кохання, божевiльне й запальне...

На сердцi, ще незайманiм, печатка.

 

Це перший холод на вiтру долонь,

Це лист пожовклий тулиться до клена,

Вже зливи розпахнули свiй полон,

Та мрiє лист, що вiн iще зелений...

 

Ксения Газиева

2016