суна пізня осінь

"Пізня осінь"

Танок осінній доцвітає

Яскраве сяйво – спалах днів

То стрімко-стрімко наростає

То попелом порожніх снів…

Життя і Смерть – любов без жалю

Життя прийшло – життя пішло

Зелене листя запалало

Пожовкле листя в бруд втягло

Осінніх барв строката хвиля

Ставка палітра потекла

Земля іржавіє... Весілля

Вмить обірветься і зима

Дощем та снігом в'їсться в очі

Підійме темряву і жах

Завиє вовком серед ночі

Розкриє кігті лютий птах

Обтрусить мжичкою мов маком

Шибки спітнілі, крижані…

І розіпнеться срібним злаком –

Зірчастим пагоном на склі

Зімкнулись дні гілки німіють

Заціпеніння, спокій, мла

Сутулі сутінки сіріють

Чи Смерть схилилась до чола?

Танок осінній мить триває

І тихо сяйво відійде

Листя вмирає – барви грають:

Червоне, жовте, золоте... 311016