Після довгої подорожі

Я покинув це місто, як належить маленькій людині
Докуривши цигарку під наглядом ліхтарів
В опівнічному світлі вокзальної тиші
Без прописки у паспорті, не придбавши на згадку й магніт
Просто ще одне місто, де я не зостався жити
Просто ще одна мітка на карті, де зосталась частинка мене
Після сотень думок і блукань по країні
Я в сплетіннях доріг остаточно згубив сам себе
І вертаюсь додому порожнім і не тутешнім
Бо чужим стало місто, з якого я шлях починав
Я нікуди не втік, і волочу назад свої речі
Торби старих проблем і бездарно розіграних драм
От я й вдома, зустрічай мене плетиво болю
Розгортай же обійми, я знову твій немічний раб
Рідна клітка тримає стомлене тіло в полоні
Лиш душа, то і діло, тікає з відведених рам