Вночi
Відчуття, ніби серцю бракує кисню.
Воно б’ється, як спіймана в ятір риба.
Так, я міг би набрати твій номер, звісно,
Але пульс і без того шалено стриба.
І навіщо настрій обом псувати?
Я ж уже не твій ярмарковий блазень.
Знаєш, іноді наші слова – це ґрати.
Якщо вимовиш їх – ти довічний в’язень.
Взагалі не треба нам говорити.
Зісковзне з плечей на підлогу плаття.
Бо слова кохання – це як молитви,
А слова розлуки – то як прокляття.
Ми як кажани – живемо вночі.
І вночі полюємо – ніби сови.
Не порушуй тишу пітьми, мовчи.
Бо вуста коханцям не для розмови.
