Вночi

Відчуття, ніби серцю бракує кисню.

Воно б’ється, як спіймана в ятір риба.

Так, я міг би набрати твій номер, звісно,

Але пульс і без того шалено стриба.

 

І навіщо настрій обом псувати?

Я ж уже не твій ярмарковий блазень.

Знаєш, іноді наші слова – це ґрати.

Якщо вимовиш їх – ти довічний в’язень.

 

Взагалі не треба нам говорити.

Зісковзне з плечей на підлогу плаття.

Бо слова кохання – це як молитви,

А слова розлуки – то як прокляття.

 

Ми як кажани – живемо вночі.

І вночі полюємо – ніби сови.

Не порушуй тишу пітьми, мовчи.

Бо вуста коханцям не для розмови.