Я до тебе звикати не смію…

Я до тебе звикати не смію

Та невпинно звикаю чомусь

І в обіймах від щастя німію,

Озирнутися навіть боюсь.

Я заплющую очі – і згодом

Розумію, що ти іще тут.

Ти заряд для мого електроду,

І від тебе залежить маршрут.

Не одна я таки шаленію,

І в до болю коханих очах

Лише погляд, в якому тьмяніє

Безумовний, на двох один шлях…

 

23.09.2016