Літо

Літо

 

Літечко прийшло до нас

зеленими полями,

сонечко омріє час

змінити дім морями.

Погляд зачаровує

та ягода достигла,

радість вимальовує

морозиво застигле.

 

Серце кожне посміхнеться

персиком солодким,

а журба вся розійдеться

дощиком коротким.

Грози гримають на спеку,

ніби ми від втоми,

щоб ступити щастя кроки,

не сидіти вдома.

 

Ніби зорі, абрикоси

на деревах сяють,

а трави нові покоси

духом все проймають.

Варто раз лише вдихнути

літні аромати,

неможливо вже забути,

важко задрімати.

 

Літо власне збережемо,

мов красу засмаги,

подарунки розкладемо,

що дають наснаги

повернутися у літо

восени і взимку

павуками поміж квіти

вити павутинку.

 

Віктор Цвіт 07.08.16