Поэтическая дуэль
- Дата начала
- 24.10.2014
- Дата окончания
- 27.10.2014
- Поэтическая дуэль завершена
докечалася я до абсурду
нестерпіла бути какаду
я хотіла жите без ілюзій
а попала в яму дощову
і немов заплаканії хмари
я горю у пристрасті й журбі
без рожевих окуляр так важко
що не знаю й дітися куди
все на світі з нотками ілюзій
і немає темних й світлих веж
те життя з кришталю нереальне
бо в багнюці жити треба теж
стоїмо у черзі за коханням
боїмося втратити любов
та невже вона тих коштів варта?
світ ілюзів од нас відійшов.
Я тебе загадаю Пасхальної ночі,
покладу всі надії на дзвони пророчі.
Та чи варто страждати через втрачену мрію?
Вже за хвіст не піймати заблукалу стихію.
Я тебе загадаю - і одразу забуду,
не вершитиму серцю й душі самосуду.
Не чекати, не вірити - перша порада
тим, хто знає: пекуча і болісна зрада.
Нездісненні бажання вплітатиму в долю,
як волошки і маки по житньому полю.
І шукатиму стежку крізь життя кам'янисте,
щоб відчути твій подих у ночі зористій.
покладу всі надії на дзвони пророчі.
Та чи варто страждати через втрачену мрію?
Вже за хвіст не піймати заблукалу стихію.
Я тебе загадаю - і одразу забуду,
не вершитиму серцю й душі самосуду.
Не чекати, не вірити - перша порада
тим, хто знає: пекуча і болісна зрада.
Нездісненні бажання вплітатиму в долю,
як волошки і маки по житньому полю.
І шукатиму стежку крізь життя кам'янисте,
щоб відчути твій подих у ночі зористій.
Проголосовали
Проголосовали
