ВІН...

І серпень сипле вже пожовклим листом,

І день коротшає, і зимно уночі,

І не блукаю вечорами містом,

Ховаючи від розпачу ключі.

 

І зустріч випадкова, як буває,

Спинила. Змусила згадати ту жагу,

З якою жінка щастя відчуває

Спокійне, а не пристрасть на бігу.

 

Із ним я вмить забула про незгоди.

Відчувши в серці крові юний дзвін,

Що сповістив про цю винагороду –

В моїм житті таки з’явився ВІН!

 

16.08.2016