Стіна і міст

Стіна і міст

 

Ти підеш на концерт музичного гурту,

який заспіває чудові пісні,

почуєш зі сцени дотепнії жарти,

побачиш обличчя артистів ясні.

 

А я все віршую і мрію про тебе,

схилившись на лавці в міському парку,

закінчивши строфу, погляну на небо,

наспівую пісню думками гірку.

 

Ти мене уникаєш, як теплий дощ,

що враз на сонечку пішов,

в мені не знайшла весняних площ,

а я життя в тобі знайшов.

 

Ти підеш на виставу жаданої труппи,

із друзями з радістю, хоч кожен день,

мені залишаєш слова, ніби крупи,

свою незрівнянну байдужості тінь.

 

Гадаєш, напевно, тебе я не вартий,

бо знаєш, що вартою будеш мене,

забула, негожі ми тільки на старті,

де наша неправда туманом мине.

 

Мене уникаєш, а я небайдужий,

тебе уникати чомусь не посмів,

мов серце людини не сіра калюжа,

мести в нього бруд і сум не зумів.

 

Віктор Цвіт 21.07.16