ЖУРАВЛІ КОЛОДЯЗНІ

ЖУРАВЛІ КОЛОДЯЗНІ

 

Журавлі колодязні схилились,

Стукотять відерця до води,

Тільки би вони не обірвались,

Не втекли від мене нікуди;.

 

Бо тоді водиці не нап’юся,

Спеку у душі не загашу

І до місяця ніяк не обізвуся,

Тиш відразу смуглу залишу.

 

Журавлі колодязні співучі

Щось зрання про себе

гомонять,

Мальовничі всі вони, крекчучи,

Скрипами вже пробують

співать.

 

З ними я у спів легко зійдуся,

Закружляю танець від душі,

Потім я водиченьки нап’юся

Отієї, що підносять

журавлі.

 

І вона у них м'яка, смачненька,

Завжди кришталева, студена,

Над усіх водиць вона гарненька

Та усім вона, як є – свята.

 

14.01.2012