Я ХАТУ НЕ МОЖУ ПРОДАТИ
Я ХАТУ НЕ МОЖУ ПРОДАТИ
Я хату не можу продати,
Не хочу робити цього.
Й мені її прикро здавати,
Бо це є родинне гніздо.
Хата – пісня моя колискова,
Мій одвічний святий оберіг,
Вона спокій мій, мамина мова,
Теплий батьківський рідний поріг.
Хата – нитка моя і основа,
Батьківщина і щастя моє,
Не стихає про неї розмова,
Бо вона – це життя все моє.
А його продавати не можна,
Бо це жах назавжди і журба,
В хаті подих і мить моя кожна,
І про це знає мами верба.
Вона стукає нам у віконце,
Усміхається, щось гомонить,
А на гілці, немов на долоньці,
Моє серденько ніжно тремтить.
Пелюсточки маленькі зелені
В мою душу той спів подають,
Під який мої мрії шалені
Усім людям уклін віддають.
Я не можу продати оселю,
Мій ріднесенький батьківський дім.
Він гойдає мене, як і я каруселю
Над садочком вишневим моїм.
8.01.2012
