ВІД'ЇЗД

ВІД'ЇЗД

Провідник зачинив усі двері,

І побігли вагони у ніч.

З нею гулко у серці колеса

Довели мою душу до сліз.

Чарівні соколятка рідненькі,

Знов на вулиці мряка без вас,

Залишилися б ще ви маленькі,

Щоб сумлінно не біг би мій час.

А вагони біжать, ніч сторонять,

З нею я на пероні...Як жаль...

Ліхтарі тільки слабо так світять,

Щоб не зміг я побачити даль.

О, навіщо?...Не слід це робити,

Бо вони, соколятка мої,

Я без них й дня не можу прожити,

Засвічу я лампади свої.

Діти – гордість моя, сподівання,

В них пульсацію чую сердець,

Відчуваю я їхнє кохання,

Що пильнує Зоряний Отець.

2.01.2012

Отзывы

Душевно и красиво... Зоряний Отець - це ви про себе так? :)) Добре, то риторичний жарт :)

Щиро Вам дякую!!!..