Не грусти ты, любимая, без меня

Не сумуй ти, кохана, без мене

Виктор Гусак

Не сумуй ти, кохана, без мене,

Не тримай своє серце в неспокої,

Пригадай, як високі нас клени

Захищали від осені мокрої...

 

Як каштани дозрілі падали,

Стрімко-стрімко летів як час,

Як закохані завжди парами

Пропливали десь поміж нас.

 

Як краплини дощу враз заграли.

Незабутня мелодія ця.

Як надією нас зігрівали

Неспокійнії наші серця.

 

І осіннього вітру пронизливу січ,

І кафе, щиру-щиру розмову,

Як ти раптом поїхала в ніч,

Щоб на ранок приїхати знову.

1997

перевод с украинского:

 

Не грусти любимая без меня.

Печаль в своём сердце не держи.

Помнишь клёны укрывали тебя,

когда шли осенние дожди

 

и каштаны падали к твоим ногам.

Стремительно время вперёд неслось.

Парочки меряли землю шагам.

Мне то время сейчас отозвалось.

 

А по мокрым крышам капли дождя

мелодию ноктюрна играли.

Они надеждой согревали меня

и в сердце покой посылали.

 

Был в кафе душевный разговор,

но внезапно вдруг ты уехала.

С нетерпением ждал приговор,

А ты утром совсем приехала.

 

июнь-июль 2016 г.