Боже, спаси Украіну!

З кожним днем моє серце сильніше болить...
За людей, за дітей, за мою Батьківщину.
Я замислюся знову,замовкну на мить:
Ця квітуча країна -тепер вже руїни.

Тепер сонце-не сонце, бо вдень-як вночі,
Небо хмарами зшито від ранку до ночі...
Час настав, і тепер вже ніхто не мовчить.
Цей народ збунтував. І змиритись не хоче.

Цей народ мріє правду якусь віднайти,
Він не тямить нічого, та йде проти влади...
Він продовжує зло і нещастя нести...
Він вбиває братів... Але чого заради?

Ми самі обирали. Тепер все не так?
Що ж, можливо , це ми саме винні у цьому...
Повернути загиблих тепер вже ніяк...
Але,люди! Отямтесь! Вертайтесь додому!

Там зустріне любов і родинне тепло,
Там спокійно і тихо, а більше-не треба.
Це жорстоке завзяття не допомогло...
І тепер я всім сердцем звертаюсь до неба.

Хай в маленький цей край, де живем ти і я,
Повернеться любов і всміхнеться країна...
Хай щасливою знов буде кожна сім’я.
Я молю тебе, Боже, спаси Україну!