EXEGI MONUMENTUM ( з А. С , Пушкіна )

Я пам'ятник собі створив нерукотворний

До нього стежка від народу не скупа ...

Вознісся вище він главою , чудотворний ,

Александрійського чудового стовпа.

 

Ні, увесь я не помру - душа в прийдешній лірі

Мій прах переживе й жевріння заповіт

І славний буду я підмісячно в Єфірі ,

Якщо живий буде хоча б один пиит.

 

Про мене пройде слух по всій Русі великій

Не раз назве мене всяк сущий в ній язик

Онуків від слов'ян, і фінн, і нині дикий

Тунгус, і друг степів калмик.

 

Так , довго буду тим люб'язний я народу

Що добрі почуття вік лірою будив

В жорстокий час ганьби прославив я Свободу

І милість ... від пропащих кликав гнів .

 

Наказам Божим Муза , будь слухняна

Образ не бійся , не проси вінця ,

Хвалу і наклепи приймай , байдужа рана

Невігласів - потвор бридких з "лиця" .