Спадок

Стародавній скрижаль на незнаній людиною мові
Припадає музейним інеєм древній санскрит
Постулати життя первозданних часів не розкриті
Не потрібні, не визнані, зайві думки
Нова ера диктує нові парадигми
Нові ідоли сяють на згарищі старих богів
Нові істини гордо карбують на нових каміннях
Щоб згубити їх сутність у призмі прийдешніх віків
Нові мови постануть з руїн старих літер
Але їм не зібрати до купи усіх першослів
Раз за разом раптово епохи німіють
Залишаючи лиш архаїзми і пил
І нема словників, де б написана правда
І нема уже правди між нових рядків
Не лишилось і тих, хто уміє читати Не лишилось транскрипцій до батьківських слів