Коник

Ой у полі, край стодоли,

Де не кошена трава,

Там гуляє собі коник,

Тільки грива виграва.

Він качається і скаче

І за пташкою летить ,

А злякається, заплаче,

То до матінки біжить .

Так гуляє і не знає:

Закінчиться вже лахва,

Запряжуть його в уздечку,

І пожовкне вже трава.

Бо у коней то робота:

Завжди в упряжі ходить

І по суші, і з болота,

Що потрібно, те й возить.

Отзывы

-:) !!!

Благодарю !

I пожовкне вже трава... может так лучше? Вот доля у коней.

Це рівнозначне, але звучить краще . Я поміняю.. Дякую !

Замечательный стих ! люблю,когда создаёшь на украинском)))

Спасибо, Мила !

Ридна мова-это ХОРОШО! Родиной отца и матери запахло !!! (хоть и сам родился на чужбине, но в жилах украинская кровь)...

Спасибо за отзыв! Всех благ ! С уважением..