ВЕСНОНЬКО - ¬ВЕСНА

ВЕСНОНЬКО - ¬ВЕСНА

 

Аромати м’яти ¬- рути

Вже до серденька ідуть,

По весні їх не забути,

Їх ніяк не обітнуть.

 

То дівчата наші милі

Всі з усмішками ідуть,

Чарівні вони, красиві,

Мов лебідоньки пливуть.

 

І тому душа бентежно

Серцю спокій не дає,

Обіймає обережно,

Радість, щастя роздає.

 

Ой, дівчата – ягідоньки,

Промінь ясної пори,

Україночки – Зорянки,

Землі рідної дари.

 

Як же вас нам не кохати,

Не співати вам пісень,

Як же вас не проводжати

З вечорниць аж до дверей.

 

Світлі оченьки дівочі,

Повторяємо слова

Ті, що ми у ясні ночі

Віддаємо до п’яна.

 

Ой ти, веснонька - ¬весна,

Дочекалися... Прийшла.

І така ти мила, гарна -

Нас у спів свій завела.

 

Обіймаємо жвавенько,

Знов кружляємо гарненько,

Назавжди ти є, любове,

Справжня, зовсім не казкова.

 

А тому душа співуча

З вітерцем у сад летить,

Де мелодія дзвінкуча

У серцях вогнем горить.

 

Ми вітаємо з весною

Вас, вродливих, кожну мить,

Свято це не за горою

Біля вас воно...Тремтить.

 

Ви ж такі усі тендітні,

Чарівненькі квітоньки;,

Ваші усмішки – веселки,

Немов перші пелюстки.

 

Розквітайте, дівчаточки,

В радість щастя і добра,

Щоби ваші співаночки

Долітали до Дніпра.

 

Хай вони дзвенять до ранку,

До багряної зорі,

Щоби ми вашу співанку

Залишали у собі.

 

Бо вона з душею схожа,

З вашим розумом, теплом,

Вже і веснонька пригожа

Зігріває всіх добром.

 

8.03.2012