Ревнощі
Вже вечір втопився у ночі,
Серпатий в вікно загляда,
Вона не заплющує очі, -
Його все жона вигляда.
І темінь підступна у серці,
Гнітючі її думки
Малюють сюжети відверті,
Де він та вона - "голубки".
І мозку сягають гОлки,
А зорі сміються: "Чекай!",
Ділить життя на дольки.
"Гляди, ось йде твій, зустрічай!"
Стоїть у порозі, сміється:
"Затриматись довелось",
Полегшено їй зітхнеться:
"Тьфу-тьфу, аби не збулось!"
06.04.2016
Крижановська (Маярчак) СВітлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
ID: 659246
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 13.04.2016 08:35:08
© автор: Світлана Крижановська
