я знову чекаю на осінь

я знову чекаю на осінь
не знаю, просто люблю
пожовклих дерев алеї
бруківку, мокру й пусту

люблю журавлиний клич
стихаючий над головами
як знак, що усе зникає,
щоб повернутись знов

люблю одягати пальто
ба смішно це, але правда
у ньому таїться тепло
накоплене з літа в шафі

люблю пряні ноти смутку
в порожніх терасах кав'ярень
відвагу старих парасоль,
що з боєм ідуть під краплі

люблю записати в нотатник
що знову осінь прийшла
у місто, ну а у серці
вона кожну мить жила

люблю, і не знаю чому
ми стали єдиним цілим
маленька людська душа
і осінь, нестямно красива