СОФІЇ РОТАРУ

СОФІЇ РОТАРУ

 

На її Честь

 

По весні дивний голос я чую,

Він зраночку, звечора дзвенить.

Спокій, радість в душі відчуваю,

Коли спів цей за обрій летить.

 

Чарівнесенький спів не змовкає,

Ятрить серденько моє весь час -

Так Софія Ротару співає,

Пісні линуть до кожного з нас.

 

Їх обожнюю, всі такі дивні,

Їх би слухав я знову і знов...

Бо вони мелодійні та ніжні

Нагадали мені про любов.

 

Тому сяйво світляне, зоряне

Поспішає в стрімкий водограй,

Під струмочка красу незрівнянну

Обіймає пісенний мій край.

 

Лише в ньому пісні найзвучніші

Так красиво невпинно звучать,

Хіба можна співати гарніше,

Інший голос до серця прийнять.

 

Він і досі лунає...Мов пташка

Так співає в зеленім гайку,

Найвродливіша і недосяжна

Ще не раз заспіває в садку.

 

3.05.2012