Зоря

Колись була зоря на небі,
Що закохалась у місяць веселий.
Він танцював, він форму міняв,
Він з розуму зводив і залишав.
Вона вірила тільки в одне-
Що колись в його обійми впаде,
Він побачить її,він відчує її,
Він скаже ті слова головні.
Зоря так любила і так вірила,
Що собою усе засвітила.
Вона стала велика червона,
Бо була уся із любові.
І небо не витримало,відпустило,
Заплакало,бо колись теж так любило.
Зоря летіла,летіла,кричала,
А місяць бачив її і мовчав.
Впала зоря і померла з любовью-
Місяць сьогодні засяяв кров'ю