Присвячується українським героям

Перемога...А очі сльози омивають,
На підвіконні свіча запалена горить.
Матері в хустках чорненьких благають:
Українці, не пробачте синів наших смерть!

Не пробачимо, мамо! Не пробачимо, ненько!
Героя твого не забудем повік,
А ти не плач, не плач рідненька,
За Україну поліг твій син.

Молимося ми разом з вами мамо,
За сина вашого і за Україну, котру боронив,
Ми голову склоняємо перед вами,
І дякуємо за Людину, котрою був ваш син.

Небесна варта назавжди у пам*яті нашій,
І нехай з ними живе Господь,
А ми будемо ім*я їхнє прославляти,
Пам*ятаючи ціну наших перемог.

Кулі над головою свистіли,
І танки йшли у бій,
А ви українці безбройні
Безстрашно йшли в наступ на передовій.

Хоробрі серцем і незламні духом,
Із присмаком копченого диму шин,
Ви вистояли незалежність
Для нас і наших майбутніх синів.

Дякую, Вам Герої, за волю,
І за ще одну незалежну Весну,
За нашу кращу долю,
За те, що не боялись йти на передову.

Ніхто не забутий, ніщо не забуто,
І внуки наші згадають той Чорний Четвер,
І злидні ті покарані будуть,
А діти їхні понесуть хрест.

Україну нікому не здолати,
Не поставити на коліна її народ,
Бо він голіруч буде обороняти
Свою націю, Свою волю, Свій закон.