ДЕ ОПОНЕНТИ?

Мої думи не кволі в поході,

Але роздуми – з болем душі,

А тому підгинаються ноги,

Та сумління моє не спить:

 

Хто патякає, має повагу.

Хлібний смак царює навкруг.

А мене б повести на плаху,

Та немає сміливих на дух.

 

P/S На многих сайтах читатели боятся комментировать стихи,

так как вызывают отрицательный всплеск у рецензируемого.

Поэтому молчат, что меня ничуть не устраивает. Ведь критика -

двигатель прогресса.