Шлях до небес

Всі життя чотири броди

На небесні ставлять сходи,-

У дитинстві – зір до Бога

З прощенням, по допомогу

 

Молоді літа зелені,

Почуття, де ті шалені,

З зверненням в палке щодення,-

Вгору, – для благословення

 

Руки тягнуть туди знову,

Силу бачучи чудову,

Що дає життю наснагу

І тамує справжню спрагу…

 

Чим подальше років води,

Тим все вище на ті сходи

У безхмарне те небесне,

Де душевне,- не тілесне!

 

Коли сповнені роботи

Та безмежної турботи

За всі здобуткові битви,-

Шлемо небу теж молитви

 

А чим більше доля хлище,-

Піднімаємося вище,

Тож останній – особливий

Брід, де без зупинки зливи

 

Звіти гарні підсумкові

Про земні роки чудові

Зі словами сповідання,

Суду Божого чекання

 

Так кінчається драбина

Та для всіх одна-єдина,

Що веде у безкінечність

На святу небесну млечність…

29.01.2016р.