Згадуй мене

Лише погляд твій, моя доле
І у небо мов пташка я лину
Твоі очі то є моє море
І у них я зда'ється загину.

Намагалась тебе я забути
Ненавидить тебе, моя зоре,
Я бажала, та хочеться бути
Тінью вік твоіх, це є моє горе.

Ти один, других я і не знала, 
Я тебе нагадала у снах
Я тебе все життя виглядала
Я про тебе читала в книжках.

За твій дотик, моє ти натхнення
Я готова була розірвати
Свое сердце і душу. Бажання
Я хотіла твоі втілювати.

Про те доля, то дивна дитина
Дюбить ранить вона не на жарти
І теперь моя втіха едина
Тобі з іншою щастя бажати.

Милий мій, любий мій, мое сонце
Я до ніг тобі зорі кидаю,
Ти для мене всміхнися в віконце
І я іншого раю не знаю.

Пізно ти зрозумів, що у двох ми
Рай наземнмий могли збудувати
Бути разом назавжди могли ми
Щастя й горе у двох подолати.

Та тепер ми не будимо разом
Ми тепер лиш чюжіі люди
Покотилися сльозоньки градом
Одне одного маєм забути.
 
І у кожного шастячко буде
З іншим мое, і твоєє в другій,
І лунатиме пісня ще буде
Долі в вузол сплетутся тугий. 

Тілки прохаю тебе, мій янгол,
Моя пташечка синьоока
Згадуй мене, мій ясний сокл,
Мое щастя й всесвітня морока. 

Я тебе не забуду ніколи,
Я тебе не розлюблю ні за що,
Тільки згадуй мене, мій сокол,
Я за тебе не відаю кращих.