Знаєш....Я все ще..

Знаєш, я все ще кохаю,

цю безмежну щирість твою,

ці глибокі очі безкраї,

що ніколи не брешуть мені.

 

Усім серцем я це відчуваю,

дивний потяг й нестачу тебе,

як у ластівки, що покидає,

взимку дім і не бачить це все.

 

А як довго, як довго сумую,

поки ніч не затягне у сон,

все мандрую, думками мандрую,

десь у спогадах й горах думок.

 

Як та казка я хочу спинити,

той годинник життя хоч на мить,

щоб зуміти усе зрозуміти,

і отримати шанс все змінить.