Маніфест
Аудиозапись
Мав купу друзів, у «Half-Life» на пло́йці грав щоночі.
Мені дорослі всі ввижалися як поторо́чі.
В свої шістнадцять в цьому світі я був королем:
З дробовика гатив у грі прибульців день за днем,
Обожнював драні джинси, і слухав Се́ржа Танкя́на,
Моє життя так бурлило, неначе магма вулкана.
А я був вільний як вітер, а я жував «Ху́ббу-Бу́ббу»,
Але трикляте кохання мені явилось на згу́бу.
Я був щасливим, як песик, але з'явилася ти,
Якщо точніше сказати, тебе створили чорти́.
Пізніше був футбол за школою, там де пилюка і бур'ян,
Замість воріт - два рюкзаки, я був нестримним, як Зідан.
Фінти, підка́ти, штовхани́на і розбиті коліна,
Життя було як фабрика із виробництва дофаміна.
Вже схо́див місяць і зорі. Ми грали до темноти,
На горизонт моїх мрій раптом припхалася ти.
І все, прощайте, любі друзі, прощай коронний пас п’ято́ю.
Я жертвою контузій чимчикую за тобою.
Ось ти увечері ідеш із подругами. В небі тучі.
А ззаду я несу сумку – дешеву репліку «Gucci».
Для тебе я навчився розрізняти терако́т і беж,
Пролайкав усі кляті фото з твоїх соцмереж.
Трофейний дідуся́ наган заклав в ломбарді я .
Тобі хотілося в Мілан. Привіт, Ломба́рдія.
Я за́мість пацанів та пива йду з тобою на балет,
Ти зранку мило спиш. Я - калапу́цаю омлет.
Для тебе я терплю твою матусю і дурного пса,
В моїй машині через тебе грає лиш попса.
Усі твої плітки́ про подруг звучать як «Жу-жу-жу-жу́»,
Сьогодні здійснюю я подвиг - так тобі кажу:
Я краще алігатору у пащу шию покладу,
Ніж на побачення до тебе іще раз прийду!
Я радше уночі бо́сим ступлю на леґо детальку,
Ніж стану слухати вкотре про твої сум і печальку.
Нехай мене на вечерю скоріш з’їдять канібали,
Ніж я дивитися буду твої тупі серіали.
Дупою сяду на кактус, гартуючи свій терпе́ць,
Аби не чути, який колишній твій молодець.
Я краще вдягну скафандр й хутко покину планету,
Ніж ще почую про якусь із інтернету дієту.
Я краще з'їм шматок лимона і зап'ю о́цтом це,
Ніж знов дивитись на твоє ображене лице.
Сунути пальці я дозволю в розетку під напругою,
Ти - дегустація болю з екзистенці́йною ту́гою.
Подібно це міражу. Тут якась магія вуду.
Телефонуєш. Кажу: «Кохана, я скоро буду…»
