Віщує зустріч нам трамвайний гул
Аудиозапись
Віщує зустріч нам трамвайний гул,
І вересень розхитує фіранки.
Став місяць в опівні́чний караул.
Час плавить вперто ночі нам на ра́нки.
Осіннім смутком доля нас карає.
Життя минає. Так життя минає.
Замри і слухай: у гудках машин
Привіти шле минуле щойно літо.
Дощі посадять нас на карантин,
Нам витиме гроза несамовито.
Осіннім смутком доля нас карає.
Життя минає. Так життя минає.
Вже місто п'є гарячу каву снів,
Загорнуте у морок, як у ша́лик ,
Полярна зірка в листі ясені́в
Засвічує самотній свій ліхтарик.
Осіннім смутком доля нас карає.
Життя минає. Так життя минає.
Трамвайні рейки кличуть вдалечінь,
Туди, де гаснуть зоряні вокзали:
Там мешкає густа, глибока тінь -
Ховає все, про що ми не сказали.
Осіннім смутком доля нас карає.
Життя минає. Так життя минає.
