Удвох з самотою

Аудиозапись

Коли чорне небо над нами вночі

Розо́рює місячний плуг,

Мене захищає самотність душі́.

Вона - мій соратник і друг.

А хто не самотній, той бреше собі,

Аби надурити усіх.

І, як незворушні небес вартові,

Зорь айстри цвітуть поміж стріх.

Мереживо зграя плете тіньова́ -

Самому сидіти незгі́рш.

Як тиша шепоче безглузді слова,

Склади із них казку, чи вірш.

Десь ворог юрбою готує нам зброю,

В цей час пізній скрізь вороги.

Пітьма у душі́ розмовляє з пітьмою,

Що ца́рствує тут навкруги.

Ні марних надій, ні емоцій не руш,

Бо вічно нічною порою

У світі не спить одна з про́клятих душ -

Чарку́є удвох з самотою.

Отзывы

Мне мысли ваши знакомы. Стихотворение, как всегда, интересное.

Розумію