Каліґарі
Втрачають контур риси мрій.
І обрис вулиці кривий
У цім кошмарі.
Болить в макітрі затісні́й?
Ласкаво прошу, друже мій,
До Каліґарі.
Сомнамбулічне забуття!
Жбурляють мозок у сміття
Сни очманілі.
Стовбичать тіні на місцях,
Немов прибив важкий їх цвях
У Хостенві́ллі.
Тут кожен кут тобі чужий.
Ти хоч кричи, а хочеш – вий!
Ніхто не чує.
Тут інтелекту гріш ціна.
Оця сорочка гамівна
Тобі пасує.
Отзывы
АРИСТАРХ АРИСТАРХ09.08.2025
Яскравао, вражає!
Дяченко Христина23.08.2025
Треба подивитися
