Балада про мрійника
Аудиозапись
* ілюстрацію згенеровано ШІ за текстом мого вірша.
Хоч кажуть: «Мріями реальність не паплюж!»,
Та важко відмовлятися від мрії.
У найтемні́ших закапе́лках наших душ
Місце знаходиться промінчику надії.
Ось вам історія міського дивака,
Що із дитинства прагнув до польотів.
Та не в залізнім пузі літака,
Під пильною орудою пілотів.
Йому хотілося літати, наче птах:
Ширяючи у небі на світанні.
Одного разу він заліз на дах,
Заве́ршивши всі креслення останні.
Він винайшов конструктор – два крила́ –
Він інженерно підійшов до механізму.
І прірва в дев’ять поверхів лягла
Під ним, бо геній - друг авантюризму.
Зробивши крок, забув журбу-печаль,
Злетів у небо – як йому кортіло.
А унизу – на тротуарі поміж мальв -
Його розпластане лежало мертве тіло.
Отзывы
Дяченко Христина02.08.2025
Люблю твої балади!
