Ілю́зіям некроло́г

Аудиозапись

«… твого існування на світі. Існування, до речі, досить нікчемного,

такого, що ним узагалі годилося б знехтувати Комусь Над Нами,

якби не кілька вдалих рядків у кількох загалом невдалих віршах.»

(Юрій Андрухович, «Московіада»)

Я - пам’ятник собі само́му:

Увікові́чнив сум та втому.

Якщо зробити мені ро́зтин,

Під шкі́рою що зна́йдеш ти?

Хіба́ що прі́рву порожне́чі,

Сном опови́ту спро́бу вте́чі.

Та самоприспання́ нарко́з - ним

Я будував із днів мости.

Я був як лу́чник без міше́ні,

Ковта́в напо́ї недеше́ві.

Вуста́, заши́ті німото́ю,

Хай через біль, та розтуляв.

Презентував я світу диво,

Світ мружив очі дратівливо:

Те, що далось тобі без бою,

Лиши, жебрак, собі, мовляв.

Я ні у що уже не вірю,

Хоч го́стрі і́кла ча́сто шкі́рю.

Кого лякаю? Вже не знаю.

Чи це потрібно загало́м?

Роззя́влена журби́ паще́ка.

В душі́ - пусте́ля, в се́рці - спе́ка.

Я крок за кро́ком йду до кра́ю

І німб тьмяні́є над чоло́м.

Відве́ртостями ряснів

Мій з тишею діалог:

Лиш кілька дзвінких рядків -

Ілю́зіям некроло́г.

Отзывы

Skylark29.05.2025

Очень близко и созвучно... Великолепное произведение. Тронуло. Сильно. Спасибо Вам. С уважением.

Багато хто себе впізнає)))

Це ... неймовірно