Мій пра́дід полюбляв міцне слівце
Мій пра́дід полюбляв міцне слівце,
Із окови́тою дружив, як із молитвою.
Чимчикував в райцентр манівце́м,
Сокирою голився, наче бритвою.
Про нього досі жарти за столом:
Як кози випили чавун у нього браги;
Як у дитинстві підроблявся чабаном;
І на діво́к як купу мав наснаги.
Патя́кали: «Такий не пропаде!
І чо́рту легко роги відламає!»
Лиши́лось чорно-біле фото, де
Він із людьми, яких вже теж немає.
Отзывы
Матвеева Галина27.05.2025
Андрей! ХОРОШЕЕ! МОЛОДЕЦ!
АРИСТАРХ АРИСТАРХ27.05.2025
Схоже, джерело фолклоризму невичерпне...
Дяченко Христина08.06.2025
Гарно написано
