Життя моє було

Життя моє було пустою площиною -- 
Я мав лупать скалу під сонцем, що сія, 
Під краплями дощу і лютою зимою -- 
Так жили тисячі таких самих як я. 

Запізно зрозумів, що слави нам не буде, 
Лиш буде рай тому, хто наш сей труд відняв, 
І всі ми згинем тут, і посміються люди, 
Що дурнями тягли, а мудрий поганяв. 

(По мотивам "Каменярі", І. Я. Франко)