ЛІТО В ОКОПАХ _8
Пекельне літо. Спрага. Пил.
Не видно обрію без диму…
Тут – воїн із останніх сил,
Ховається під небом синім.
Нема тепла, що гріє кров,
Тут сонце плавить, не до ладу,
А замість щастя і розмов,
Лунають звуки канонади.
Без листя, стовбури одні,
Лише – в бліндажі прохолода.
Тут строк життя – це кілька днів,
Напруга, що не знає броду.
Чекаємо ми мирних днів,
Прийшли щоб і в село, і в місто,
В переговорах, хто б не сів,
Хай літо принесе нам звістку.
Та марно змін усіх чекати,
Бажає смерть Європа нам,
Нам треба зброю поховати,
Та хутко – бігти «по домам».
