Літо

Літо! Літо! Хочу кричати.
Досхочу можу я гуляти.
Не потрібно вчити уроки,
А до моря лише кілька кроків.

Палке сонце, пісок гарячий,
Кричить чайка, немов би плаче,
Нові друзі, нова розвага,
І сусіда приємна увага.

В нього сині як небо очі,
Такі гарні, аж серце лоскоче.
Чорні брови, як нічка темна
І усмішка така приємна.

З ним ми лазили вверх по скелях,
І на хвилях гойдались веселих,
Грали в м,яч, по пляжу гуляли,
Коли спати вітри лягали.

Я не хочу, щоб все скінчилось.
Що було, наче хвилею змилось.
Бо не буде морських просторів,
Дискотек, про все розговорів…

Вже не буде веселого сміху,
Його жартів мені на утіху,
А лише телефонні розмови,
Та картки у старому альбомі.