Звуко́пис

Наше життя – це галоп із

Ча́сом. А отже – затям:

Серце формує звуко́пис

Ритмами кардіограм.

Радощі неспі́вмірні

У самоті своїй

З бі́дами, що надмірні.

То́скне відлу́ння мрій

Ти́хо звучи́ть і мло́сно.

Ки́сне від сліз лице́.

Все у житті відносно.

Пізно скумекав це.

Грізно звучить це «пізно!».

Доля дістала ніж.

В долі обличчя - гри́зло –

Так прозвучить вірніш.

Так прозвучи́ть вірні́ш.

Сум спричиня́є вто́му,

Злість на́шу кров псує́.

Рація певна в то́му,

Звісно, якась, та є.

Сміх із плаче́м межує,

Безліч є ситуацій.

Ту́га життю́ пасу́́є -

Десь як квати́рка сра́ці.