Пали
Аудиозапись
Каламутні тіні геть від воріт
Всі втікали без вороття.
В світі, що холодний, неначе лід,
Ти запалювала життя.
Я не вірю в спільний для всіх едем,
Бо нам за́тишно і удвох.
Ти лякала морок своїм вогнем,
Хтиво зваблювала святьо́х.
Поки я пасьянс із гріхів складав,
Грала ти повій та принцес.
Я чекав на ґанку після виста́в,
Як приблудний, та вірний пес.
А коли я звик до цих правил гри,
Ти змінила їх залюбки́.
Розмаїття мрій не шкодуй, пали!
Хай засяють, немов зірки.
