Бала́да №2
Аудиозапись
Як буря, шторм, нестримний буревій,
Вогнем та лезом сталі із Дамаску,
Король Вільгельм загін направив свій,
Щоб змусить світ вимолювати ласку.
До трону є кривавою доро́га.
Грабуйте! Убивайте! Цупте крам!
В ім’я корони, короля, і, звісно, Бога.
Куди ж без Бога горлорізам королям?
Всі лицарі його – як на підбір:
Кремезні та міцні. Блискучі лати.
І в кожного в душі́ шалений звір,
Той звір гарчить: «Нікого не прощати!!!»
Горять оселі, двиготить земля,
Диявол виє від жахливих звершень.
Шматує ворога армада короля,
І воїн То́рвен серед них найперший.
Вже майже всі скорились без зусиль,
Тріумф фанфар у вуха війську ллється.
Лишилась тверджа в білій піні хвиль –
Вайтвотерда́м – нескорена фортеця.
Тож генерал отримує наказ:
Нікого не минати й не щадити!
Всіх знищити! Жорстоко! Напоказ!
Щоб інші так не здумали чинити.
Ось військо, як знамена, смерть несе!
Нестримно кожен жалить, наче шершень.
Ґвалтують! Убивають! Палять все!
І воїн То́рвен серед них найперший.
****************************************************
Минуло десять ро́ків, як мечем
Губитель душ здобув палац доладний.
І То́рвен тут крокує павиче́м.
Він сер тепер – отримав титул владний.
Він втратив лік усіх своїх земель,
Цінує алкоголь із Карфагену,
Але найбільше любить Лорібе́ль –
Свою вродливу, юну нарече́ну.
У день весілля цілий вир людей
Палац заповнив. Скрізь звучали лю́тні.
Не сила відвести́ було очей
Від Лорібе́ль. Лились вогні салю́тні.
Ось наречена в білій сукні йде,
Така краса в богів на п'єдеста́лі
Чому ж обличчя в Лорібе́ль бліде?
Навіщо у руці клинок зі сталі?
І мовила: «Колись такого ж дня
Вайтвотерда́м був знищений, померши.
Мою родину вбила солдатня,
І серед них сер То́рвен був найперший.
Багато часу в безвість упливло,
Та вухо досі крик померлих чує.
Тоді втрачати нічого було,
Тепер він втратить, що найбільш цінує.»
Собі по горлу протягла кинджал,
Шляхи у помсти хитрі та підступні.
Яскравий, несподіваний фінал:
Червона кров на білосніжній сукні.
Злили́сь пісні́ в ридання голосні́,
В світ го́сті понесли́́ чутки́́ про дра́му.
Сер Торвен в зашморг ліз, а на стіні
Медаль блищала за взяття Вайтвотерда́му.
Отзывы
Виктор 5014.04.2025
Интересная получилась! такая вот историческая баллада!
Skylark15.04.2025
Превосходная работа, Андрей! Очень талантливо! Спасибо Вам.
Дяченко Христина16.04.2025
ОГО! Чодова балада. Скачала собі на телефон пісню. Дуже подобається. особливо фінал
tatusia17717.04.2025
Музыка замечательная!
