За секунду до …
«What was that? It seemed a lighthouse; but it was inside his brain –
a flashing, bright white light. It flashed swifter and swifter.
And somewhere at the bottom he fell into darkness.»
(Jack London, «Martin Eden»)
Вмерло, і розкві́тло:
Видих, знову вдих,
Темрява і світло –
Все у нас самих.
Із граніту плити,
Вже без вороття.
Зайве - ворожити
На чуже життя.
Все це – голі факти,
В марній боротьбі
Сам собі маяк ти,
Й морок сам собі.
Ну і що тут вдієш?
Тіло – лиш гніздо.
Сенс ти зрозумієш
За секунду до …
Отзывы
Дяченко Христина06.04.2025
Мудро
Рябинина Ольга05.05.2025
Да, мир такого цвета, в какой мы красим себе мозги.
И часто это понимание приходит слишком поздно. Даже у почти сошедшей с ума Анны Карениной за секунду до... внутренний голос (ангел?) закричал, что делать этого не надо было.
Очень люблю творчество Лондона, особенно этот роман.
