МИ ВЧИМОСЯ НА ВЛАСНИХ ПОМИЛКАХ
Ми вчимося на власних помилках.
Повторюєм їх потім знов і знов.
Бажаємо радіти все життя,
Та іноді без сліз нема умов.
На граблі ті ж самі, забувши стежі,
Ридаєм, сміючись, стаємо знов.
Стрибаємо, як клоун на манежі,
Приховуємо витік в краплях кров.
Суть помилок своїх ми розумієм,
Та, мабуть, кимось так заведено,
Що віримо, кому немає віри,
Кому не варто вірити давно.
Дурному серцю не заборонити
Не заперечить силою розмов,
Нам помилки свої щоб не робити,
Не спробувать повторювати знов...
08.01.2025
© Copyright: Люси Камли, 2025
Свидетельство о публикации №125032308438
