Під прожектор кривавого місяця

Аудиозапись

Ось ніч прийшла приспати вічним сном,

У морок впали стріхи та фасади.

А за вікном стоять Тана́тос з Еросом,

Як агітатори двох різних партій влади.

Давно останній промінь сонця згас,

Хитають віттям втомлені дерева.

І вже шепоче злий кондуктор-час:

«Квиток прострочений. Зупинка тут кінцева.»

Мандрує погляд картою із вен,

І зашморгом здається павутиння.

Згубивши тисячу тепер чужих імен,

Тиняється самотність попідти́нням.

Знов сам собі даєш ти інтерв’ю,

З дзеркал зорі́ють погляди порожні.

І Всесвіт втиснутий в кімнату у твою,

Кохання й смерть сьогодні тут тотожні.

І куди б ти не йшов,

Поруч смерть і любов –

Вони в тебе в душі спільно містяться.

На шалений їх зов

Ти біжиш стрімголов

Під прожектор кривавого місяця.

Отзывы

Хорошая работа! Понравилась! МОЛОДЕЦ, Андрей!

Skylark19.03.2025

Очень серьёзное произведение! Верно всё сказано. Замечательно написали, Андрей. Спасибо Вам.

УХХХХХ страшно вийшло