Самоцветы

Когда созидаешь мгновенья,
Летят незаметно года...
Присутствует в них Вдохновенье
И льется живая вода!

Немало минуло уж весен...
И сколько их ждет впереди?!.
Примчится негаданно осень,
Прольются нежданно дожди.

Пустая порода уходит...
И лишь самоцветам сиять!
У Духа расправлены крылья -
И, значит, мы может летать!

05.08.2010.

*****************************
Переклад Анжеліки Андрієвської:

Живеш кожну мить однодення,
Летять непомітно роки…
В них завжди присутнє натхнення,
Дзвенять животворні струмки.

Чимало змінилось покосів,
А скільки їх ще в майбутті?
Прийде золота раптом осінь,
Проллються сріблясті дощі.

Пусте зникне все наче піна,
А справжнє нам варто лишати.
У Духа розправлені крила –
Ми зможемо в Небо злітати.

*******************************
Юрий Кононов (рецензия)

Ми можемо летати,
Ми можемо стрибати,
Та й де найти куточок,
Де можно малювати?

Де сила розуміння?
Де жага сподівання?
Несуть свої каміння
Приречені на знання.

*************************
Є сила розуміння, є сила в сподіванні.
Ніхто не може знати де буде малювання.
Ми можемо літати, ми можемо стрибати,
Але потрібно міцно і на землі стояти.

Ми ходимо цім світом, даруймо щастя квіти.
І знаємо, що краще не буде кольорів.
У цьому гарном світі всі будемо як діти,
Яким потрібно дуже зловить натхнення мить!

2010